Спасо-Нерукотворного Образу собор (церков Голубицького)

В жовтні 1888 року  на залізниці в 27 км від міста Зміїв ( Харківська область) відбулась важлива історична подія, яка мала вплив на подальшу долю м. Павлограда. 17 жовтня зазнав аварі імператорський потяг, в якому вся сім'я імператора поверталась з Криму до Санкт- Петербурга. В столовому вагоні потяга знаходилась ікона Нерукотворного спаса, яка чудом вціліла під час аварії.

В цей час у Павлограді мешкав 73 річний купець Які Федорович Голубицький, який активно займався громадською діяльністю та благодійністю.

Яків Федорович був переконаним анархістом, а чудове спасіння царської родини справило на нього величезне враження.

Після цих подій Яків Федорович прийняв рішення побудувати  в Павлограді собор  на честь Образу Нерукотворного Спаса. В цей час у Павлограді була лише одна церков – Свято – Вознесенський собор ( на центральній площі міста, яка була знищена більшовиками в 1936 році). Але ця церков мала невелику площу та не могла вмістити всіх охочих, тому Я.Ф. Голубицький вирішив побудувати собор в 400 метрах  від Вознесенського.